shop телеграм гидра как войти Болхов Codein напиток Lean (лин)

Не поддавайтесь на соблазны и не экспериментируйте с наркотиками.

Але, як пиляєте, братухи? Зізнаюся, я наркоман комик, а саме - закодінований на кодеїні. І, шоб не кутити, ділюся з вами моєю смішною і неймовірною історією, як я купила закладки і підробляла собі життя скучним продавчиком.

Усе почалося тоді, коли я ушкварився на роботі і вирішив знайти шлях пожвавити себе. Я почав російською рулетку - лазив по недостовірним сайтам і шукав, звідки взяти закиди. Повірте, це був неймовірний задротство. Клік за кліком, посилання за посиланням, аж нарешті мені пощастило. Я знайшов легендарну пещеру зі схованками - онлайн магазин, де можна було купити все, що душа побажає.

Ця пещера була як справжній кладовище наркотиків - метамфетамін, героїн, марихуана, та навіть ганджубас. Там були всі закладки, які тільки можна собі уявити. Я не можу вам описати, як моє серце переповнялося радістю, коли я побачив цей пекельний асортимент.

Але мої гроші були обмежені, і я не міг собі дозволити все це багатство. Тому я вирішив підробити трохи грошей, шоб купувати закладки без обмежень. І от знайшовся клієнт, який пропонував мені роботу продавця в скучному магазині, де продавалися звичайні речі - взуття, одяг, кухонні прилади.

Звичайно, для мене це був закид. Продавцем бути, коли такі круті закладки вже були у моїх руках? Але, враховуючи мою ситуацію, я зрозумів, що згода на цю закидуху може врятувати мене від бездомності.

Так ось, я став продавцем. Ношу на собі скучний мундир, обслуговую покупців, але завжди з собою тримаю свою секретну колекцію закладок. Ніхто ніколи не підозрює, що той звичайний продавець взуття - справжній ушиблений, який кутить наркотиками.

Моя робота принесла мені непогані гроші. Я продавав взуття та одяг, а потім навіть підбивав своїх покупців на замовлення справжніх закладок. Для них це було як велике відкриття - звичайний продавець, виявляється, знає де придбати такі речі! Багато з них стали моїми постійними клієнтами, а хтось навіть почав пропонувати мені роботу на своїх злочинних діяннях.

Одного разу мені надійшло замовлення на жовту закладку. Це був новий товар в моєму асортименті - ефедрон, жидкий порошок, який можна вдихати. Зрадів як дитина! Але я не знав, як правильно його приготувати, тож звернувся до своїх постійних клієнтів за допомогою.

-"Братан, мама тебе виписала?" - звучить з телефону.

-"Ні, я просто маю нову закладку - жовтий жидкий порошок. Але я не знаю, як правильно його закинути."

-"Ай-ай-ай, братуха, ти нічого не знаєш! Так ніззя! Треба розведення робити з водою, а потім вдихувати. Якщо не правильно закинеш, то можеш зайнятися."

Отже, я дізнався як правильно закинути жовтий порошок. Тепер я мав нову закладку в своїй колекції - ефедрон. І навіть на роботі, коли мені було нудно, я міг вдихати цей жовтий порошок і відчувати себе крутим наркоманом комиком.

Так я закодінився на кодеїні та кутив ефедроном, працюючи скучним продавцем. Це були найкращі часи моєго життя - закиди у секретній колекції та нескінченні можливості крутити всіх навколо. Але, в кінці кінців, сталася неприємність, яка змусила мене зупинитися і задуматися.

Різниця між жизнеутверждаючими настійками у пляшках і життям на наркотиках згубна. Вживати наркотики - це зашквар, якому слід уникати. Тому я прийняв важке рішення - покинути свою скучну роботу та закинути закладки, що стали моїм залежностями. Це була вазка й тривожна дорога, але я вирішив стати нормальним коміком, який розважатиме людей не наркотиками, а своєю справжньою талантливістю.

Пам'ятайте, ребята - наркотики це не жарт. Якщо ви потрапили в цей закид, знайдіть сили вийти з нього. Здоров'я та ріжниця в житті - важливіше за все. Будьте розумними та живіть по-справжньому!

Кодеин и рок-концерт – необычная комбинация Вы знаете, чуваки, страховка – это жизнь. Всегда будешь знать, что ты в безопасности. А безопасность для меня – это лишний грамм кодеина в кармане и вечеринка на концерте моей любимой группы "Пикник" в Крокус Сити Холл. Помню, как-то гулял я по черному рынку, и вдруг наткнулся на парней, которые предлагали закладки. Ну я как бы уже знал, что это – наркотики, но всегда интересовался тем, что у нас есть в наличии. Была у меня дурочка, так что решил полюбоваться, что эти балды мне предложат. Один из ребят вроде как ничего и предложил – тину. Что это такое, я тогда не знал, но чуваки говорили, что энергетик, типа мефедрон. Ну я решил попробовать, так, ради интереса – умный должен пробовать все, чтобы понять, что ему по вкусу. Взял и принял я эту закладку, а потом пошел проверять у друзей, что это такое. Оказывается, это настоящий амфик, а не та фигня, какую мне пытались впарить. Да, я понимаю, что это было неправильно – покупать наркотики, но что поделать, когда иначе хотелось развлечься на концерте? На следующий день я уже звонил парням и просил мне что-нибудь помощнее. Они предложили мне черный, говорили, что это подарит незабываемые ощущения. Ну я тогда еще не знал, что героин – это совсем не то, чего я ожидал. Жуткая ерунда, чуваки, божественная ерунда – у меня голова шла, как на марках. И вот, когда я уже отошел от черных и решил не связываться с такими делишками, случилось чудо. Под рукой был мой давний друг, который называл себя химиком. Я его спросил, нет ли у него чего-нибудь умеренного, чтобы просто расслабиться и погрузиться в музыку на концерте "Пикника". Он говорит: "Дружище, у меня есть что-то интересное – кодеин". Я так сразу ответил: "Да беру! Надоел этот черный, хочу чего-то поумнее". Он только улыбнулся и сказал мне, что кодеин – это тот самый спасительный генерал, который даст мне возможность наслаждаться музыкой, не выпадая из реальности. И вот я уже иду на концерт "Пикника" в Крокус Сити Холл, где музыка звучит, а я – высокий как самая высокая нота насквозь! Меня ничего не беспокоит, я танцую, кричу, прыгаю, словно летаю над толпой. Только благодаря кодеину я вижу все в красках, словно череда ярких марок. Пару раз даже проваливался в нирвану, но не то, чтобы я это сильно замечал. Мне было весело, когда я был на волне с кодеином в кармане. Чуваки, это был мой праздник – выпускной вечерний пассаж, где я был самим центром внимания. Теперь, когда я вспоминаю тот день, понимаю, что это было сумасшедшее приключение. И хотя я сделал это всего лишь один раз, я не могу забыть ту искорку, которую дал мне кодеин. Он отдал мне мощь, которую я искал, и позволил насладиться вечером, о котором помню не все. Вот такой вот комичный наркоманский вояж был у меня на концерте "Пикника". Что я могу сказать в итоге? Наркотики – это беспощадная штука, которая может унести тебя далеко от реальности. Но если ты умный, то поймешь, что это не то, что нужно для счастливой жизни.